дворічка
ДВОРІЧКА, и, ж. 1. Дворічна рослина або тварина. Наступного року радгосп одержить з кожного гектара щонайменше по 19 тисяч стандартних дворічок [дерев] (Колг. Укр., 11, 1960, 1).
2. Дворічний план розвитку чого-небудь. Країна оголосила семирічку - у ленінців з'явилась дворічка (Літ. Укр., 18.У 1962, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дворічка | дворічки |
Родовий | дворічки | дворічок |
Давальний | дворічці | дворічкам |
Знахідний | дворічку | дворічки, дворічок |
Орудний | дворічкою | дворічками |
Місцевий | на/у дворічці | на/у дворічках |
Кличний | дворічко | дворічки |