денікінський
ДЕНІКІНСЬКИЙ, а, е, іст. Належний армії денікінців. Англійські наглядачі, не довіряючи більше денікінським інтендантам, самі змушені були супроводжувати свої поставки безпосередньо на фронт (Гончар, II, 1959, 205).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | денікінський | денікінська | денікінське | денікінські |
Родовий | денікінського | денікінської | денікінського | денікінських |
Давальний | денікінському | денікінській | денікінському | денікінським |
Знахідний | денікінський, денікінського | денікінську | денікінське | денікінські, денікінських |
Орудний | денікінським | денікінською | денікінським | денікінськими |
Місцевий | на/у денікінському, денікінськім | на/у денікінській | на/у денікінському, денікінськім | на/у денікінських |