детрит
ДЕТРИТ, -у, ч. 1. Продукт механічного руйнування на дрібні частини відмерлих організмів рослин і тварин, завислий у воді або осілий на дні водойми; є поживою для водяних, так званих детритоїдних тварин; продукт руйнування хвороботворних утворів (наприклад, віспяний детрит). 2. Нагромадження уламків гірських порід, що складаються з скелетів безхребетних тварин, кісток хребетних тварин. 3. У патології – кашоподібний продукт розпаду тканин.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | детрит | детрити |
Родовий | детриту | детритів |
Давальний | детритові, детриту | детритам |
Знахідний | детрит | детрити |
Орудний | детритом | детритами |
Місцевий | на/у детриті | на/у детритах |
Кличний | детрите | детрити |