джерельний
ДЖЕРЕЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до джерело 1; // Який виходить з джерела. В криничках, у струменях, утворених джерельною водою, виділяється багато вуглекислого газу (ГеоЛ. Укр., 1959, 678); Побували там у горах, де серед дикого каміння, розпеченого сонцем,.. з щілин дзюрчав джерельний струмок води (Ле, Міжгір'я, 1953, 86); // Власт. джерелу; прохолодний, освіжаючий. Світить з блакиті сонце, зеленіють гори, джерельною свіжістю дихає вода (Гончар, І, 1954, 538); * 0бразно. Щоб сили для пісень джерельної набрати, я серцем до землі донецької тулюсь (Сос., Так ніхто.., 1960, 33).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | джерельний | джерельна | джерельне | джерельні |
Родовий | джерельного | джерельної | джерельного | джерельних |
Давальний | джерельному | джерельній | джерельному | джерельним |
Знахідний | джерельний, джерельного | джерельну | джерельне | джерельні, джерельних |
Орудний | джерельним | джерельною | джерельним | джерельними |
Місцевий | на/у джерельному, джерельнім | на/у джерельній | на/у джерельному, джерельнім | на/у джерельних |