дзюркотіння
ДЗЮРКОТІННЯ, я, с. Дія за знач. дзюркотіти і звуки, утворювані цією дією. Зі шкварчанням і дзюркотінням в три поверхи полилася сталь (Собко, Біле полум'я, 1952, 303).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дзюркотіння | дзюркотіння |
Родовий | дзюркотіння | дзюркотінь |
Давальний | дзюркотінню | дзюркотінням |
Знахідний | дзюркотіння | дзюркотіння |
Орудний | дзюркотінням | дзюркотіннями |
Місцевий | на/у дзюркотінні | на/у дзюркотіннях |
Кличний | дзюркотіння | дзюркотіння |