дилетантський
ДИЛЕТАНТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до дилетант; аматорський. Аркадій соромився своєї дилетантської гри (Коп., Тв., 1955, 275); // Поверховий, без достатніх спеціальних знань. Загальна начитаність, дилетантська поорієнтованість його в деяких питаннях політичної боротьби революційних партій у передвоєнний період дозволяла йому бути серед революційно настроєних людей своїм чоловіком, але не порадником (Іщук, Вербівчани, 1961, 118).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дилетантський | дилетантська | дилетантське | дилетантські |
Родовий | дилетантського | дилетантської | дилетантського | дилетантських |
Давальний | дилетантському | дилетантській | дилетантському | дилетантським |
Знахідний | дилетантський, дилетантського | дилетантську | дилетантське | дилетантські, дилетантських |
Орудний | дилетантським | дилетантською | дилетантським | дилетантськими |
Місцевий | на/у дилетантському, дилетантськім | на/у дилетантській | на/у дилетантському, дилетантськім | на/у дилетантських |