дисграфія
ДИСГРАФІЯ, -ї, ж., мед. Нездатність правильно писати або виражатися через письмо за нормального розвитку інтелекту, спричинена ушкодженням головного мозку; найчастіше присутня у людей, які страждають на дислексію; основою дисграфії звичайно виступає неповноцінність фонематичного слуху й утруднення у вимові, які перешкоджають оволодінню фонематичним складом слова; може бути скоректована при організації спеціальних вправ у читанні й письмі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дисграфія | дисграфії |
Родовий | дисграфії | дисграфій |
Давальний | дисграфії | дисграфіям |
Знахідний | дисграфію | дисграфії |
Орудний | дисграфією | дисграфіями |
Місцевий | на/у дисграфії | на/у дисграфіях |
Кличний | дисграфіє | дисграфії |