дихромат
ДИХРОМАТ, ч. 1. род. в. -а, мед. Індивід, який страждає на будь-яку з різних форм дихромазії. ** Монокулярний дихромат – індивід, у якого в одному оці нормальний колірний зір, а в другому – дихроматичний. 2. род. в. -у, хім. Сіль двохромової кислоти, яка існує лише в розчині; дуже отруйний; найважливішими є дихромат калію і натрію (хромпіки), їх застосовують як окислювачі в шкіряній, текстильній промисловості.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дихромат | дихромати |
Родовий | дихромату | дихроматів |
Давальний | дихроматові, дихромату | дихроматам |
Знахідний | дихромат | дихромати |
Орудний | дихроматом | дихроматами |
Місцевий | на/у дихроматі | на/у дихроматах |
Кличний | дихромате | дихромати |