добродійниця
ДОБРОДІЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до добродійник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | добродійниця | добродійниці |
Родовий | добродійниці | добродійниць |
Давальний | добродійниці | добродійницям |
Знахідний | добродійницю | добродійниць |
Орудний | добродійницею | добродійницями |
Місцевий | на/у добродійниці | на/у добродійницях |
Кличний | добродійнице | добродійниці |