дозатор
ДОЗАТОР, а, ч., спец. Пристрій для автоматичного відмірювання сипких, рідких та газоподібних речовин. Тут вагові дозатори точно за заданою програмою зважують потрібні порції піску, щебеню і цементу для приготування бетону (Роб. газ., 4.VIII 1962, 2); В нижній частині бака змонтований дозатор, який складається з поршня і клапана (Соц. твар., 1, 1956, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дозатор | дозатори |
Родовий | дозатора | дозаторів |
Давальний | дозаторові, дозатору | дозаторам |
Знахідний | дозатор | дозатори |
Орудний | дозатором | дозаторами |
Місцевий | на/у дозаторі | на/у дозаторах |
Кличний | дозаторе | дозатори |