домен
ДОМЕН, у, ч. Особисте земельне володіння середньовічного феодала. В його [київського великого князя] безпосередньому володінні зосереджувалася значна частина древньоруської території, якою він управляв з допомогою посадників як своїм доменом (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 566).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | домен | домени |
Родовий | домену | доменів |
Давальний | доменові, домену | доменам |
Знахідний | домен | домени |
Орудний | доменом | доменами |
Місцевий | на/у домені | на/у доменах |
Кличний | домене | домени |
домна
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | домна | домни |
Родовий | домни | домен |
Давальний | домні | домнам |
Знахідний | домну | домни |
Орудний | домною | домнами |
Місцевий | на/у домні | на/у домнах |
Кличний | домно | домни |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Домна | Домни |
Родовий | Домни | Домн |
Давальний | Домні | Домнам |
Знахідний | Домну | Домн |
Орудний | Домною | Домнами |
Місцевий | на/у Домні | на/у Домнах |
Кличний | Домно | Домни |