домірювати
ДОМІРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОМІРЯТИ, яю, яєш і рідше ДОМІРИТИ, рю, риш, док., перех. і без додатка. 1. Закінчувати міряти що-небудь; міряти до кінця, до певної межі. Коваль доміряв до Чабанової хати, зо всіма привітався (Вовчок, Вибр., 1937, 217); Домірив [син] до борозни, і вже як підійшов та взяв за налигача, сказав, на воли гейкнувши: - Проміряв (Головко, II, 1957, 211).
2. розм. Відміряючи, додавати до того, що вже є. - Своє поле маєш переміряти цією кроковкою? - Ні, доміряти до свого (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 36).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | домірюю | домірюємо |
2 особа | домірюєш | домірюєте |
3 особа | домірює | домірюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | домірюватиму | домірюватимемо |
2 особа | домірюватимеш | домірюватимете |
3 особа | домірюватиме | домірюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | домірював | домірювали |
Жіночий рід | домірювала | |
Середній рід | домірювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | домірюймо | |
2 особа | домірюй | домірюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | домірюючи | |
Минулий час | домірювавши |