дороговказ
ДОРОГОВКАЗ, у, ч. 1. Напис, стовп, віха, стрілка і все інше, що допомагає визначити напрямок куди-небудь. До самого села не зустрілося жодної живої душі, тільки кам'яні хрести біліли над шляхом і написані вугіллям дороговкази на них всі були звернені на захід (Гончар, І, 1954, 9); * У порівн. Довга курна стежка лишилася за ним, немов зримий дороговказ (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 230).
2. перен. Те, що визначає, дає напрямок для розвитку чого-небудь. Комуністична партія була нашим вірним дороговказом, нашим учителем і наставником (Цюпа, Україна.., 1960, 64); Дороговказом до міцного вічного миру є нова Програма нашої партії (Ком. Укр., 7, 1962, 86).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дороговказ | дороговкази |
Родовий | дороговказу | дороговказів |
Давальний | дороговказові, дороговказу | дороговказам |
Знахідний | дороговказ | дороговкази |
Орудний | дороговказом | дороговказами |
Місцевий | на/у дороговказі | на/у дороговказах |
Кличний | дороговказе | дороговкази |