дохлятина
ДОХЛЯТИНА, и, ж., розм. 1. Здохла тварина; // збірн. М'ясо, трупи здохлих тварин; падло. Леви і леопарди живляться свіжим м'ясом, а гієни і шакали вдовольняються дохлятиною (Фіз. геогр.,5, 1956, 140).
2. ч. і ж., перен. Квола, слабосила людина або тварина. [Котенко:] Адже як прибилася вона, то всі кричали: де це ви таку дохлятину вискіпали?.. А я передбачив, що в тім дранті є вогник (Стар., Вибр., 1959, 394).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дохлятина | дохлятини |
Родовий | дохлятини | дохлятин |
Давальний | дохлятині | дохлятинам |
Знахідний | дохлятину | дохлятини |
Орудний | дохлятиною | дохлятинами |
Місцевий | на/у дохлятині | на/у дохлятинах |
Кличний | дохлятино | дохлятини |