дрібцювати
ДРІБЦЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм. Робити маленькі, дрібні кроки, швидко перебираючи ногами. Рухливий чоловічок в тій хвилі найшовся коло велета, дрібцюючи довкола нього (Фр., V, 1951, 308); Вона.. смішно дрібцювала на тонісіньких каблучках, аж дивно було, як вона їх ще не зламала (Збан., Мор. чайка, 1959, 79).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дрібцюю | дрібцюємо |
2 особа | дрібцюєш | дрібцюєте |
3 особа | дрібцює | дрібцюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дрібцюватиму | дрібцюватимемо |
2 особа | дрібцюватимеш | дрібцюватимете |
3 особа | дрібцюватиме | дрібцюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дрібцював | дрібцювали |
Жіночий рід | дрібцювала | |
Середній рід | дрібцювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дрібцюймо | |
2 особа | дрібцюй | дрібцюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дрібцюючи | |
Минулий час | дрібцювавши |