ДУШЕВНО. Присл. до душевний. Успокоївся душевно пан-отець (Март., Тв., 1954, 235); [Морж:] Гарно грає, душевно... (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 10); - Здрастуй, тихе місто, світлий Новоград, - Так душевно мовив товариш Опанас (Мал., Звенигора, .1959, 16).