електротравматизм
ЕЛЕКТРОТРАВМАТИЗМ, -у, ч. Явище, що характеризується сукупністю електротравм, які виникають та повторюються в аналогічних виробничих, побутових умовах та ситуаціях; осередок, джерело електротравматизму – та чи інша тимчасова або навіть постійна ситуація при експлуатації електроустановок, коли мають місце аналогічні випадки ураження людини струмом.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | електротравматизм | електротравматизми |
Родовий | електротравматизму | електротравматизмів |
Давальний | електротравматизмові, електротравматизму | електротравматизмам |
Знахідний | електротравматизм | електротравматизми |
Орудний | електротравматизмом | електротравматизмами |
Місцевий | на/у електротравматизмі | на/у електротравматизмах |
Кличний | електротравматизме | електротравматизми |