епігенетичний
ЕПІГЕНЕТИЧНИЙ, -а, -е. Той, що виник внаслідок вторинних процесів. ** Епігенетичні родовища – родовища корисних копалин, що утворилися пізніше, ніж гірські породи, які їх містять. Епігенетичні долини – річкові долини, що розвиваються у верхніх товщах гірських порід і не пов'язані з геологічною структурою місцевості.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | епігенетичний | епігенетична | епігенетичне | епігенетичні |
Родовий | епігенетичного | епігенетичної | епігенетичного | епігенетичних |
Давальний | епігенетичному | епігенетичній | епігенетичному | епігенетичним |
Знахідний | епігенетичний, епігенетичного | епігенетичну | епігенетичне | епігенетичні, епігенетичних |
Орудний | епігенетичним | епігенетичною | епігенетичним | епігенетичними |
Місцевий | на/у епігенетичному, епігенетичнім | на/у епігенетичній | на/у епігенетичному, епігенетичнім | на/у епігенетичних |