епізодичний
ЕПІЗОДИЧНИЙ, а, е. 1. Який відбувається, діє, вживається від випадку до випадку; несистематичний. Колективи підприємстві будов можуть подати колгоспникам посильну шефську допомогу. Нині така допомога не може бути епізодичною (Ком. Укр., 5, 1961, 8); // Який виникає, здійснюється не закономірно, а випадково. Пам'ять його встигла зафіксувати все найцінніше, що міг дати.. цей епізодичний візит до одного з найславніших ботанічних музеїв світу (Ле, Право.., 1957, 61).
2. Який з'являється в окремих сценах, епізодах, не є основним, постійним. Серед дійових осіб трагедії [«Сава Чалий»] є і такі, що тільки раз з'являються перед глядачем, але й ці епізодичні постаті приносять із собою якусь частину суспільного життя (Життя К.-Карого, 1957, 155).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | епізодичний | епізодична | епізодичне | епізодичні |
Родовий | епізодичного | епізодичної | епізодичного | епізодичних |
Давальний | епізодичному | епізодичній | епізодичному | епізодичним |
Знахідний | епізодичний, епізодичного | епізодичну | епізодичне | епізодичні, епізодичних |
Орудний | епізодичним | епізодичною | епізодичним | епізодичними |
Місцевий | на/у епізодичному, епізодичнім | на/у епізодичній | на/у епізодичному, епізодичнім | на/у епізодичних |