жадібність
ЖАДІБНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. жадібний. При наближенні Шелюженка Стефа з неприхованою жадібністю стала розглядати його (Гончар, Маша.., 1959, 79); Він знав усі батькові штуки, осуджував його жадібність і все більше і більше відхилявся від нього (Тют., Вир, 1964, 430); Взявши з її рук глечик, він з жадібністю пив холодний, в міру кислий яблучний квас (Шиян, Баланда, 1957, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жадібність | жадібності |
Родовий | жадібності, жадібности | жадібностей |
Давальний | жадібності | жадібностям |
Знахідний | жадібність | жадібності |
Орудний | жадібністю | жадібностями |
Місцевий | на/у жадібності | на/у жадібностях |
Кличний | жадібносте | жадібності |