забурувати
ЗАБУРУВАТИ, ує, док., рідко. Почати бурувати. Натовп забурував, захвилювався - підходить поїзд (Хижняк, Невгамовна, 1961, 100).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забурую | забуруємо |
2 особа | забуруєш | забуруєте |
3 особа | забурує | забурують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | забурував | забурували |
Жіночий рід | забурувала | |
Середній рід | забурувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забуруймо | |
2 особа | забуруй | забуруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | забурувавши |