заготовач
ЗАГОТОВАЧ, ЗАГОТУВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що заготівельник. І земля була золотою від плодів, і дерева горіли золотом так, що їх спекулянти й заготовачі, здається, мусили б бачити за тисячу верст (Гончар, Тронка, 1963, 298); Якщо раніше директор лісгоспу та його заступник Ремінь намагалися хоч у дечому перечити заготувачам, то тепер.. вони остаточно здалися на ласку переможців (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 156).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заготовач | заготовачі |
Родовий | заготовача | заготовачів |
Давальний | заготовачеві, заготовачу | заготовачам |
Знахідний | заготовача | заготовачів |
Орудний | заготовачем | заготовачами |
Місцевий | на/у заготовачі, заготовачу, заготовачеві | на/у заготовачах |
Кличний | заготовачу | заготовачі |