загравний
ЗАГРАВНИЙ, а, е. Стос. до заграви. Інколи в просвітах між деревами мигтіли клапті червоного загравного неба (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 175); Сонце вже пірнуло десь у снігових заметах, лишивши по собі, як спогад, широке загравне панно (Кир., Вибр., 1960, 413); В загравну, темну, люту ніч Жалем зітхають трави (Мал., Звенигора, 1959, 114).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | загравний | загравна | загравне | загравні |
Родовий | загравного | загравної | загравного | загравних |
Давальний | загравному | загравній | загравному | загравним |
Знахідний | загравний, загравного | загравну | загравне | загравні, загравних |
Орудний | загравним | загравною | загравним | загравними |
Місцевий | на/у загравному, загравнім | на/у загравній | на/у загравному, загравнім | на/у загравних |