загрюкотати
ЗАГРЮКОТАТИ, очу, очеш і ЗАГРЮКОТІТИ, очу, отиш, док., чим, у що. Підсил. до загрюкати. Розсердиться - так загрюкоче [Віктор] дверми - Летить штукатурка із стін! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 239); Священик щосили загрюкотів у залізні церковні двері. Але їх було зсередини замкнуто (Донч., III, 1956, 114).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загрюкочу | загрюкочемо |
2 особа | загрюкочеш | загрюкочете |
3 особа | загрюкоче | загрюкочуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | загрюкотав | загрюкотали |
Жіночий рід | загрюкотала | |
Середній рід | загрюкотало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загрюкочімо | |
2 особа | загрюкочи | загрюкочіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | загрюкотавши |