задворовий
ЗАДВОРОВИЙ, а, е. 1. Який міститься або розташований поза двором.
2. у знач. ім. задворовий, вого, ч.; задворова, вої, ж., іст. Людина, яка живе на панському задвірку (див. задвірок 1). - Ходімо прямо до пана-- каже Василь. - Хай дає царську волю. Де він її дів? - Загули горішани. І дворові, і задворові. Зібралося у двір народу (Мирний, IV, 1955, 184).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | задворовий | задворова | задворове | задворові |
Родовий | задворового | задворової | задворового | задворових |
Давальний | задворовому | задворовій | задворовому | задворовим |
Знахідний | задворовий, задворового | задворову | задворове | задворові, задворових |
Орудний | задворовим | задворовою | задворовим | задворовими |
Місцевий | на/у задворовому, задворовім | на/у задворовій | на/у задворовому, задворовім | на/у задворових |