задмухувати
ЗАДМУХУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАДМУХАТИ, аю, аєш і ЗАДМУХНУТИ, ну, неш; мин. ч. задмухав і задмухнув, ла, ло; док., розм. 1. Гасити, дмухаючи на полум'я (лампи, свічки і т. ін.). Дід Дунай підходить до покуття.. і задмухує голубий вогник лампадки (Стельмах, І, 1962, 244); Яшкові мати постелила на припічку, а як ліг він - каганчик задмухнула (Головко, І, 1957, 177).
2. тільки док. Почати дмухати. І знов задмухав [Слинько] собі на руки (Шовк., Інженери, 1956, 376).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задмухую | задмухуємо |
2 особа | задмухуєш | задмухуєте |
3 особа | задмухує | задмухують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задмухуватиму | задмухуватимемо |
2 особа | задмухуватимеш | задмухуватимете |
3 особа | задмухуватиме | задмухуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | задмухував | задмухували |
Жіночий рід | задмухувала | |
Середній рід | задмухувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задмухуймо | |
2 особа | задмухуй | задмухуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | задмухуючи | |
Минулий час | задмухувавши |