задрочитися
ЗАДРОЧИТИСЯ, очуся, очишся, док. 1. Почати дрочитися (про рогату худобу). Чорненький білоголовий бичок задрочився: задравши хвіст угору і опустивши голову униз, він пішов вподовж поля вистрибом-вистрибом! (Мирний, IV, 1955, 10); [Демид:] Борозний бик мотнув головою, зламав заноза, а був не налиганий, як задрочиться, як дремене!.. (Кроп., III, 1959, 169).
2. розм., рідко. Почати дрочити один одного (про людей). І грімко так на їх гукнув [Зевес]: - Мовчіть!.. чого ви задрочились? (Котл., І, 1952, 97).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задрочуся | задрочимося |
2 особа | задрочишся | задрочитеся |
3 особа | задрочиться | задрочаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | задрочився | задрочилися |
Жіночий рід | задрочилася | |
Середній рід | задрочилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задрочімося | |
2 особа | задрочись | задрочіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | задрочившись |