закаляти
ЗАКАЛЯТИ, яю, яєш, док., перех., розм. Забруднити, замазати чим-небудь. Ішов писар у гості.. А воно саме тільки перейшов дощ, і скрізь по вулицях калюжі були. Не хочеться писареві чоботи закаляти (Україна.., І, 1960, 21); - Який чорт наддав вам закидати ванну, закаляти її своїми брудними колодками? (Кач., II, 1958, ЗО).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закаляю | закаляємо |
2 особа | закаляєш | закаляєте |
3 особа | закаляє | закаляють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закаляв | закаляли |
Жіночий рід | закаляла | |
Середній рід | закаляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закаляймо | |
2 особа | закаляй | закаляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | закалявши |