заклинатися
ЗАКЛИНАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАКЛЯСТИСЯ, януся, янешся, док., розм. 1. Те саме, що присягатися. Шнайдер заклинався, що в усім своїм маєтку не має такої суми (Фр., VI, 1951, 308); Заклявся-забожився [Йосип], що коли його не спарують з Параскою, то він сам з собою порішить... (Мирний, IV, 1955, 37); Заклявся [Іщук], що не заспокоїться, доки не виведе Гризоту на чисту воду (Речм., Твій побратим, 1962, 73); // тільки док., на що. Поклястися чим-небудь зробити щось. [Лісовик:] Дядько Лев заклявся на життя, що дуба він повік не дасть рубати (Л. Укр., III, 1952, 195).
2. тільки док., з інфін. Давши зарік, перестати, кинути що-небудь робити; заректися.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заклинаюся | заклинаємося |
2 особа | заклинаєшся | заклинаєтеся |
3 особа | заклинається | заклинаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заклинатимуся | заклинатимемося |
2 особа | заклинатимешся | заклинатиметеся |
3 особа | заклинатиметься | заклинатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заклинався | заклиналися |
Жіночий рід | заклиналася | |
Середній рід | заклиналося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заклинаймося | |
2 особа | заклинайся | заклинайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заклинаючись | |
Минулий час | заклинавшись |