заковування
ЗАКОВУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. заковувати.
2. спец. Ушкодження копита коня під час кування (див. кування1).
3. спец. Різні дефекти кування (див. кування2). Дефекти металів, оброблених тиском, слід показати учням на деталях (заковування, тріщини, надмірна окалина, перекоси тощо) (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 181).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заковування | заковування |
Родовий | заковування | заковувань |
Давальний | заковуванню | заковуванням |
Знахідний | заковування | заковування |
Орудний | заковуванням | заковуваннями |
Місцевий | на/у заковуванні | на/у заковуваннях |
Кличний | заковування | заковування |