заколисуваний
ЗАКОЛИСУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до заколисувати. Напівприкривши довгі вії, Франц начебто дрімав, заколисуваний легким погойдуванням [машини] (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 63).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заколисуваний | заколисувана | заколисуване | заколисувані |
Родовий | заколисуваного | заколисуваної | заколисуваного | заколисуваних |
Давальний | заколисуваному | заколисуваній | заколисуваному | заколисуваним |
Знахідний | заколисуваний, заколисуваного | заколисувану | заколисуване | заколисувані, заколисуваних |
Орудний | заколисуваним | заколисуваною | заколисуваним | заколисуваними |
Місцевий | на/у заколисуваному, заколисуванім | на/у заколисуваній | на/у заколисуваному, заколисуванім | на/у заколисуваних |