закульгати
ЗАКУЛЬГАТИ, аю, аєш, док. 1. Почати кульгати. Одну ногу зігнуту держить [Грицько], о як ступив - закульгав, і холоша в крові. Поранений, знати (Головко, І, 1957, 350).
2. Піти кульгаючи. Розсміявся [майор], ще раз міцно стиснув Андрія за плечі і швидко закульгав до свого столу (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 40); Дорош закульгав із хліва (Тют., Вир, 1964, 383).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закульгаю | закульгаємо |
2 особа | закульгаєш | закульгаєте |
3 особа | закульгає | закульгають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закульгав | закульгали |
Жіночий рід | закульгала | |
Середній рід | закульгало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закульгаймо | |
2 особа | закульгай | закульгайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | закульгавши |