залюблюватися
ЗАЛЮБЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ЗАЛЮБЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ЗАЛЮБИТИСЯ, люблю любишся; мн залюбляться; док., в кого- що і без додатка, розм. Відчувати любов, пристрасть до кого-небудь. Вона мала багато поклонників, але сама не залюблювалася ніколи (Коб., І, 1956, 513); В красунь він більш не залюблявся, Лицявсь як-небудь, мимохіть (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 95); [Наталка:] Не вірю, щоб так швидко і дуже залюбитись можна (Котл., II, 1953, 8); // Захоплюватися, зачаровуватися ким-, чим-небудь. Коли іще, не мавши книжки, Стрічала я, немов ясу, Дзвінкі поезії Малишка І залю-билась в їх красу, Тоді відчула я гостріше Дівочу радість і печаль (Забашта, Квіт.., 1960, 39).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | залюблююся | залюблюємося |
2 особа | залюблюєшся | залюблюєтеся |
3 особа | залюблюється | залюблюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | залюблюватимуся | залюблюватимемося |
2 особа | залюблюватимешся | залюблюватиметеся |
3 особа | залюблюватиметься | залюблюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | залюблювався | залюблювалися |
Жіночий рід | залюблювалася | |
Середній рід | залюблювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | залюблюймося | |
2 особа | залюблюйся | залюблюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | залюблюючись | |
Минулий час | залюблювавшись |