запозичати
ЗАПОЗИЧАТИ, аю, аєш і ЗАПОЗИЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПОЗИЧИТИ, ичу, ичиш, док., перех. Переймаючи що-небудь, засвоювати, робити своїм надбанням. [Офіцер:] Добрі приклади варто запозичати (Собко, П'єси, 1958, 112); Все, що Русь запозичувала з інших культур, зазнавало творчої переробки і переосмислення і ставало таким чином невід'ємною частиною саме руської культури (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 494); Свої догмати, обряди і свята християнство у великій мірі запозичило з численних національних релігій народів Римської імперії (Наука.., 10, 1956, 27).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запозичаю | запозичаємо |
2 особа | запозичаєш | запозичаєте |
3 особа | запозичає | запозичають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запозичатиму | запозичатимемо |
2 особа | запозичатимеш | запозичатимете |
3 особа | запозичатиме | запозичатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запозичав | запозичали |
Жіночий рід | запозичала | |
Середній рід | запозичало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запозичаймо | |
2 особа | запозичай | запозичайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | запозичаючи | |
Минулий час | запозичавши |