заскаржити
ЗАСКАРЖИТИ, жу, жиш, док., перех., діал. Звинуватити кого-небудь у чомусь, звернувшися іа скаргою на нього. Змовчав Дутка, не віддав Савці поличника, пішов додому і на другий день Савку заскаржив до суду (Мак., Вибр., 1954, 112); Якийсь Тимко Малицький заскаржив Мушина, що копає віск на його грунті (Ков., Ів., 1958, 58).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заскаржу | заскаржимо |
2 особа | заскаржиш | заскаржите |
3 особа | заскаржить | заскаржать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заскаржив | заскаржили |
Жіночий рід | заскаржила | |
Середній рід | заскаржило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заскаржімо | |
2 особа | заскаржи | заскаржіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заскарживши |