заспоритися
ЗАСПОРИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Те саме, що заспорити. Ішли собі десь розум та щастя та й заспорились. Розум каже, що я сильніший, а щастя - що я (Укр... казки, легенди.., 1957, 205); Вони хутко заспорились про щось, звертались не раз і до Пасті (Л. Укр., III, 1952, 588).
ЗАСПОРИТИСЯ, иться, док., розм. Піти з успіхом, вдало (про роботу, справу і т. ін.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заспорюся | заспоримося |
2 особа | заспоришся | заспоритеся |
3 особа | заспориться | заспоряться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заспорився | заспорилися |
Жіночий рід | заспорилася | |
Середній рід | заспорилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заспорімося | |
2 особа | заспорися | заспоріться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заспорившись |