затурбувати
ЗАТУРБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Почати турбувати, викликаючи у кого-небудь турботу, занепокоєння.
2. Завдати клопоту кому-небудь. Сповістіть, будь ласка, якщо це Вас не дуже затурбує (Мирний, V, 1955, 403).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затурбую | затурбуємо |
2 особа | затурбуєш | затурбуєте |
3 особа | затурбує | затурбують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | затурбував | затурбували |
Жіночий рід | затурбувала | |
Середній рід | затурбувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | затурбуймо | |
2 особа | затурбуй | затурбуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | затурбувавши |