заум
ЗАУМ, у, ч. Зайве, непотрібне мудрування; нісенітниця, безглуздя. Якою бідною була б вона [музика], віддана на поталу тим, хто, відірвавшись від джерел народних, творить абстрактний заум! (Мист., 5, 1963, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заум | зауми |
Родовий | зауму | заумів |
Давальний | заумові, зауму | заумам |
Знахідний | заум | зауми |
Орудний | заумом | заумами |
Місцевий | на/у заумі | на/у заумах |
Кличний | зауме | зауми |