зачмеліти
ЗАЧМЕЛІТИ, ію, ієш, док., розм. Втратити здатність ясного розуміння, сп'яніти (від дії алкогольних напоїв).- А я гадаю так: випив, то й помовч, коли ти є людина... не смій співать налиганий, коли ти, мов чіп, мов квач, коли голова зачмеліла (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 568); // Втратити здатність ясного розуміння під впливом якого-небудь сильного переживання; очманіти.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зачмелію | зачмеліємо |
2 особа | зачмелієш | зачмелієте |
3 особа | зачмеліє | зачмеліють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зачмелів | зачмеліли |
Жіночий рід | зачмеліла | |
Середній рід | зачмеліло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зачмеліймо | |
2 особа | зачмелій | зачмелійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зачмелівши |