зашавкати
ЗАШАВКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати шавкати, нерозбірливо, шепелявлячи говорити. Стукнуло колесо на ямку, а старий носом у коліно, аж бриль на очі насунувся і з очей сльози покотились, та й зашавкав: - Вражого сина ямка! (Свидн., Люборацькі, 1955, 206); // Загавкати, закричати, видаючи приглушені шиплячі звуки (про тварин, птахів).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашавкаю | зашавкаємо |
2 особа | зашавкаєш | зашавкаєте |
3 особа | зашавкає | зашавкають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зашавкав | зашавкали |
Жіночий рід | зашавкала | |
Середній рід | зашавкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашавкаймо | |
2 особа | зашавкай | зашавкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зашавкавши |