збанкрутілий
ЗБАНКРУТІЛИЙ, а, е. Який зазнав банкрутства. Збанкрутілий промисловець Михайлов умудряється залучити до своєї авантюри навіть дуже обережного Пузиря, і це загрожує Глитаєві судом (Іст. укр. літ., І, 1954, 458); Не за горами той час, коли соціалізм в мирному економічному змаганні здобуде повну перемогу над віджилою і збанкрутілою системою капіталізму (Ком. Укр., 8, 1960, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | збанкрутілий | збанкрутіла | збанкрутіле | збанкрутілі |
Родовий | збанкрутілого | збанкрутілої | збанкрутілого | збанкрутілих |
Давальний | збанкрутілому | збанкрутілій | збанкрутілому | збанкрутілим |
Знахідний | збанкрутілий, збанкрутілого | збанкрутілу | збанкрутіле | збанкрутілі, збанкрутілих |
Орудний | збанкрутілим | збанкрутілою | збанкрутілим | збанкрутілими |
Місцевий | на/у збанкрутілому, збанкрутілім | на/у збанкрутілій | на/у збанкрутілому, збанкрутілім | на/у збанкрутілих |