збюрократілий
ЗБЮРОКРАТІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до збюрократіти. Він [В. І. Ленін] закликав очистити партію від збюрократілих, нечесних, нетвердих комуністів і від меншовицьких елементів (Біогр. Леніна, 1955, 247).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | збюрократілий | збюрократіла | збюрократіле | збюрократілі |
Родовий | збюрократілого | збюрократілої | збюрократілого | збюрократілих |
Давальний | збюрократілому | збюрократілій | збюрократілому | збюрократілим |
Знахідний | збюрократілий, збюрократілого | збюрократілу | збюрократіле | збюрократілі, збюрократілих |
Орудний | збюрократілим | збюрократілою | збюрократілим | збюрократілими |
Місцевий | на/у збюрократілому, збюрократілім | на/у збюрократілій | на/у збюрократілому, збюрократілім | на/у збюрократілих |