звершений
ЗВЕРШЕНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до звершити. Газета «Правда» робиться для народу. Вона живий літопис його славних діянь, звершених під мудрим керівництвом Комуністичної партії (Наука.., 5, 1962, 5); Він п'янів не стільки від кохання, скільки від свідомості, що помста за давню поразку звершена (Руд., Остання шабля, 1959, 106).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | звершений | звершена | звершене | звершені |
Родовий | звершеного | звершеної | звершеного | звершених |
Давальний | звершеному | звершеній | звершеному | звершеним |
Знахідний | звершений, звершеного | звершену | звершене | звершені, звершених |
Орудний | звершеним | звершеною | звершеним | звершеними |
Місцевий | на/у звершеному, звершенім | на/у звершеній | на/у звершеному, звершенім | на/у звершених |