зволікатися
ЗВОЛІКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗВОЛОКТИСЯ, лочуся, лочешся; мин. ч. зволікся, локлася, лося; док., розм. 1. Насилу підводитися, вставати, злазити з чого-небудь. Я зволікся з ліжка, босими ногами пішов до дверей і відчинив (Фр., IV, 1950, 291); Параска з печі зволоклася, за гнойком пішла (Тесл., Вибр., 1950, 32).
2. тільки недок. Те саме, що зволікати 4. [Ганна:] З якого це побиту ти зволікаєшся і людей багатих відсуваєш від своєї дочки? (Кроп., V, 1959, 124); Прийшли вони до палацу Самойловичів, викликали на ганок за відсутністю поміщиці самого барона. Довго зволікався, а все ж вийшов бундючний барон (Крот., Сини.., 1948, 23).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зволікаюся | зволікаємося |
2 особа | зволікаєшся | зволікаєтеся |
3 особа | зволікається | зволікаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зволікатимуся | зволікатимемося |
2 особа | зволікатимешся | зволікатиметеся |
3 особа | зволікатиметься | зволікатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зволікався | зволікалися |
Жіночий рід | зволікалася | |
Середній рід | зволікалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зволікаймося | |
2 особа | зволікайся | зволікайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зволікаючись | |
Минулий час | зволікавшись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зволікаюся | зволікаємося |
2 особа | зволікаєшся | зволікаєтеся |
3 особа | зволікається | зволікаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зволікатимуся | зволікатимемося |
2 особа | зволікатимешся | зволікатиметеся |
3 особа | зволікатиметься | зволікатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зволікався | зволікалися |
Жіночий рід | зволікалася | |
Середній рід | зволікалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зволікаймося | |
2 особа | зволікайся | зволікайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зволікаючись | |
Минулий час | зволікавшись |