зворохобитися
ЗВОРОХОБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. зворохобляться; док., діал. Розхвилюватися. Зворохобився маленький Петруньо, погнівався на бабуню, на сестричку Олесю (Ков., Тв., 1958, 429); // перен. Збунтуватися. Зворохобилось і вірне колись Каганові військо. Всі вимагали смерті Овадія. Ні обіцянки, ні погрози - ніщо вже не стримувало їх (Міщ., Сіверяни, 1961, 77).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зворохоблюся | зворохобимося |
2 особа | зворохобишся | зворохобитеся |
3 особа | зворохобиться | зворохобляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зворохобився | зворохобилися |
Жіночий рід | зворохобилася | |
Середній рід | зворохобилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зворохобімося | |
2 особа | зворохобися | зворохобіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зворохобившись |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зворохоблюся | зворохобимося |
2 особа | зворохобишся | зворохобитеся |
3 особа | зворохобиться | зворохобляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зворохобився | зворохобилися |
Жіночий рід | зворохобилася | |
Середній рід | зворохобилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зворохобімося | |
2 особа | зворохобися | зворохобіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зворохобившись |