згордіти
ЗГОРДІТИ, ію, ієш, док. Стати дуже гордим, зарозумілим, пихатим. То був чоловік, як інші люди, а тепер нараз згордів, як би великого розуму доскочив (Мак., Вибр., 1954, 159); - Бачу,- сказав згодом Скобенко,- що ви, лицарю, вельми згорділи за цей рік. Нізвідки до вас приступу нема (Оп., Іду.., 1958, 665).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | згордію | згордіємо |
2 особа | згордієш | згордієте |
3 особа | згордіє | згордіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | згордів | згорділи |
Жіночий рід | згорділа | |
Середній рід | згорділо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | згордіймо | |
2 особа | згордій | згордійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | згордівши |