здвигнений
ЗДВИГНЕНИЙ, ЗДВИГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до здвигнути 2-4. Мов нова, всемогучою волею здвигнена скеля, так піднімалася кам'яна гать усе вище й вище (Фр., VI, 1951, 118); // у знач. прикм. Роботяща, покірна людина здається з неї [Чайчихи], поки не глянеш на ті брови здвигнуті, чорні (Вовчок, І, 1955, 260).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | здвигнений | здвигнена | здвигнене | здвигнені |
Родовий | здвигненого | здвигненої | здвигненого | здвигнених |
Давальний | здвигненому | здвигненій | здвигненому | здвигненим |
Знахідний | здвигнений, здвигненого | здвигнену | здвигнене | здвигнені, здвигнених |
Орудний | здвигненим | здвигненою | здвигненим | здвигненими |
Місцевий | на/у здвигненому, здвигненім | на/у здвигненій | на/у здвигненому, здвигненім | на/у здвигнених |