зжмакати
ЗЖМАКАТИ і ЗІЖМАКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Зібгати, зім'яти що-небудь жужмом. - Доню, а куди ж пальто твоє? - губилась старенька.. Надія, не вагаючись, здерла верх, зжмакала і впхала в клунок (Баш, Надія, 1960, 286); Боголєпов-Южин одною рукою зіжмакав телеграфні стрічки, щойно подані з апарата (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 282).
2. перен. Поспішаючи або не виявляючи уваги, зробити що-небудь неякісно. В першій половині [книги] автор взяв розгон, власне, для великого художнього полотна, але другу частину він зіжмакав, проказав скоромовкою (Вітч., 1, 1956, 146).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зжмакаю | зжмакаємо |
2 особа | зжмакаєш | зжмакаєте |
3 особа | зжмакає | зжмакають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зжмакав | зжмакали |
Жіночий рід | зжмакала | |
Середній рід | зжмакало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зжмакаймо | |
2 особа | зжмакай | зжмакайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зжмакавши |