зимівля
ЗИМІВЛЯ, і, ж. 1. Те саме, що зимування. Особлива увага звертається на заготівлю кормів для забезпечення зимівлі худоби і дальшого піднесення продуктивності тваринництва (Рад. Укр., 4.VIII 1959, 2); Коріння карликових дерев, розташоване близько від поверхні грунту, при несприятливих умовах зимівлі може бути пошкоджене морозом (Колг. Укр., 10, 1960, 33).
2. Місце, приміщення, де хто-небудь зупиняється, живе взимку. В чорному отворі на порозі зимівлі швидко з'являється з берданкою в руках Худяков (Довж., I, 1958, 104); Суворої зими, коли вовчі зграї блукали навколо аулів, у задушливих зимівлях, часто виритих просто в землі, збиралися казахи на нараду (Донч., І, 1956, 146).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зимівля | зимівлі |
Родовий | зимівлі | зимівель |
Давальний | зимівлі | зимівлям |
Знахідний | зимівлю | зимівлі |
Орудний | зимівлею | зимівлями |
Місцевий | на/у зимівлі | на/у зимівлях |
Кличний | зимівле | зимівлі |