зліквідувати
ЗЛІКВІДУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Припинити діяльність (закладу, установи і т. ін.). Зліквідувавши свою мізерію, він подався до Борислава (Фр., VIII, 1952, 412); - Колгоспів немає? Нема. Зліквідували? Зліквідували. А тепер що - здумали настановляти людей на старий порядок? Ні, це щось не так (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 85).
2. Припинити існування чого-небудь, позбутися чогось. На середину кімнати виходили бригадири, голова колгоспу, окремі колгоспники і говорили про відставання, давали самі обіцянку і закликали інших щирою працею зліквідувати прорив у весняній засівній (Панч, В дорозі, 1959, 232).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зліквідую | зліквідуємо |
2 особа | зліквідуєш | зліквідуєте |
3 особа | зліквідує | зліквідують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зліквідував | зліквідували |
Жіночий рід | зліквідувала | |
Середній рід | зліквідувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зліквідуймо | |
2 особа | зліквідуй | зліквідуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зліквідувавши |